Уроки

Історія України 8 клас

Тема. Правобережна Україна наприкінці XVII - на початку XVIII століття

Мета: поглибити та розширити знання учнів про землі Правобережної України в складі

інших держав; з 'ясувати причини відродження козацького війська на Правобережжі та

створення козацьких полків, роль повстання на чолі з Семеном Палієм; розвивати

навички роботи з першоджерелом та вивченим матеріалом; виховувати почуття

патріотизму.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок-дослідження

Методи та прийоми роботи: робота в парах, СФА, «Шифрувальник», «Логічний

ланцюг», робота в групах.

Обладнання: підручники, схеми СФА, картки із завданнями.

Очікувані результати:                                                                                            >

1.  Дають характеристику Правобережній Україні

2.         Називають договори, за якими розділилась територія Правобережжя

3.         Аналізують утворення полків

4.  Характеризують події національно-визвольного повстання

Хід уроку

I. Оргмомент

Доброго дня, діти! Рада вас бачити. Я знаю що ви дуже полюбляєте досліджувати різні ситуації та аналізувати їх. Тому сьогодні я пропоную вам відправитися в добу гетьманщини в ролі істориків-дослідників і дослідити події, що пов’язані з Правобережною Україною. Озбройтесь будь ласка записниками та ручками, витримкою, уважністю, зосередженістю. Ну що готові? Вирушаємо.

Увага, подивіться ми знаходимося на роздоріжжі. Вказівники показують у три сторони,

давайте розберемося в яку сторону нам іти. (переносна дошка на якій зображено три

стрілки-указники з характеристиками Правобережної, Лівобережної та Слобідської

України)

-1 стрілка (Правобережна) Станете свідками відродження держави, воз'єднання її з

Гетьманщиною

-   2 стрілка (Лівобережна) Хочете підкорятися Московській державі, ми на вас чекаємо.

-   З стрілка (Слобідська) Якщо є бажання жити без податків повертайте до слободи

II. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда

-   які два гетьмани в Правобережній Україні одночасно обіймали посаду гетьмана?

(липень 1669р. П. Дорошенко, М. Ханенко)

-   назвіть причини переселення населення в «московську Україну».

(за наказом Самойловича були зруйновані міста і села, а населення

змушували переселятися на лівий берег Дніпра «Великій згін» 1678-1679) НІ. Мотивація навчальної діяльності

Молодці! Ви показали ґрунтовні знання, але нам потрібно поповнити нашу скарбницю знань. Тож давайте продовжимо наші дослідження.

IV. Оголошення теми уроку

Нам сьогодні потрібно детально дослідити «Правобережну Україну наприкінці XVII - на початку XVIII століття» та погодитися чи заперечити твердження: Проблема: «Відновлення козацького устрою на Правобережній Україні призведе до об'єднання Центральної України?»

V.  Вивчення нового матеріалу

- Так як ми потрапили на Правобережну Україну то насамперед ми маємо познайомитися
з територією, а допоможе нам карта, яка знаходиться у вас під рукою. Перерахуйте мені
міста правобережної України (Житомир, Фастів, Біла Церква, Черкаси, Чигирин...)

/. Відновлення козацького устрою

- Бесіда

1. За якими договорами землі Правобережжя відійшли Польщі? (спочатку за Андрусівським договором(1667), а пізніше за Вічним миром(1686 - узаконив поділ))

2.          Який період переживала Україна? (період Руїни)

3.          Чи існував на вашу думку козацький стан в Правобережній Україні?(так частково, залишки козацтва об’єдналися під керівництвом подільського полковника Остапа Гоголя)

Сл. Вчителя після періоду Руїни Правобережна Україна залишалася знелюднілою, і польський уряд вирішив поновити козацький стан.

У 1684р. Яном III Собеським, польським королем, офіційно відновлено Військо Запорізьке. Гетьманом призначено Андрія Могилу.

1. Відновлення козацького устрою на Правобережжі призвело до швидкого заселення спустошених земель. Які землі дозволялося заселяти?(землі семи полків: Чегиринський, Канівський, Корсунський, Черкаський, Уманський, Білоцерківський, Кальницькій (робота з підручником cm. 184))

2.      Після заселення територій відбувся адміністративний-територіальний поділ, нам потрібно дослідити, які ж територіальні одиниці з 'явилися?

- Прийом «Шифрувальник» (робота в групах)

Шифровка № 1 - Богуславський полк - керівник Самусь Шифровка №2 - Брацлавський полк - керівник Абазин Шифровка №3 - Корсунський полк - керівник Іскра Шифровка №4 - Фастівський полк - керівник Палій (додаток №1)

Між полками виникали непорозуміння, але дипломатичні дії Семена Палія дозволили об'єднати полки для спільної боротьби. 1702 році розпочинається національно-визвольне повстання.

- з яких частин складається повстання (причини, хід, наслідки)

2. Національно-визвольне повстання 1702-1704рр. «Друга Хмельниччина» на Правобережжі

- Робота в групах (кожна група отримує поєну інформацію про повстання, а має
вибрати тільки ту характеристику, яка потрібна її для відповіді)

1  група - Причини повстання

2  група - Хід повстання

3  група - Хід повстання

4  група - Наслідки повстання (додаток №2)

VI. Закріплення вивченого матеріалу

- Ми дослідили історичний процес на Правобережній Україні і маємо закріпити та
систематизувати отриману інформацію. Спробуємо відтворити послідовність з
допомогою логічного ланцюга

Поновлення козацького стану польським урядом				Отримали дозвіл на заселення семи територій		Адміністр ативний поділ на чотири полки	—►	Національно-визвольне повстання під проводом Семена Палія
	—►	Заселення спустошених територій	—►

- Спробуємо систематизувати отриману інформацію за допомогою схеми Системно-функціонального аналізу (спочатку аналізує вчитель, а потім учні) (додаток №3)

VII. Підсумок уроку

-   Учні дають ґрунтовну відповідь на поставлену проблему, доводячи свою точку зору. «Відновлення козацького устрою на Правобережній Україні призведе до об'єднання Центральної України?» Так! НІ!

-   Оцінення роботи учнів на уроці

VIII. Домашнє завдання.

-         вивчити параграф 25 ст.183

-         виконати завдання 10 ст. 187

.'1

Додаток №1

	1	2	3	4	5	6	7	8
1	А 11	Б 12	В 13	Г 14	Д 15	Е 16	Є 17	Ж 18
2	3 21	И 22	І 23	•• І 24	И 25	К 26	Л 27	М 28
3	Н 31	О 32	п 33	Р 34	С 35	Т 36	У 37	Ф 38
4	X 41	ц 42	ч 43	Ш 44	45	ь 46	Ю 47	Я 48

Шифровка№1

12,32,14,37,35,27,11,13,35,46,26,22,25; 33,32,27,26; -14,16,34,23,13,31,22,26; 35,11.28,37,35,46.

	1	2	3	4	5	6	7	8
1	А 11	Б 12	В 13	Г 14	Д 15	Е 16	Є 17	Ж 18
2	3 21	И 22	І 23	ї 24	И 25	К 26	Л 27	М 28
3	Н 31	О 32	П 33	Р 34	С 35	Т 36	У 37	Ф 38
4	X 41	ц 42	ч 43	Ш 44	щ 45	Б 46	Ю 47	Я 48

Шифровка№2

12,34,11,41,27,11,13,35,46,26,22,25; 33.32,27,26; -14,16.34,23,13,31,22,26; 11,12,11,21,22,31.

Додаток№2

Причини

-        Перехід правобережних українських земель від Туреччини до Речі Посполитої

-        Польський уряд розпускає козацькі формування

-        Заселення спустошених земель селянами та козаками

-        Повернення на землі Правобережжя польської шляхти, яка прагне відновити свої володіння

Хід повстання

> 

-        Літо 1702р.- початок повстання під проводом С. Палія

-        Листопад 1702р.- заволоділи Білою Церквою, всі правобережні землі звільнені від поляків крім Волині

< 

-        Січень 1703р.- каральна експедиція поляків: поляки взяли Ладижин, козацького отамана Абазина посадили на палю, за причетність до повстання селянам відрізали ліве вухо

-        1704р. московсько-козацьке військо зайняло територію правобережжя, яке автоматично перейшло під гетьманство І. Мазепи

Наслідки

-        Жорстоко придушене спільними діями польських і російських військ

-        1709р. об'єднано під булавою І.Мазепи

-        Збільшилася кількість козачих полків

-        Посади полковників обіймали довірені люди Мазепи

-        Земельні наділи отримували старшина та українська шляхта

Християнська церква

(урок з інноваційними технологіями,  елементами

ТРВЗ-педагогіки та ІКТ в  6 класі)

Мета: з’ясувати причини перетворення християнської

       релігії на державну релігію Римської імперії, дати

       уявлення про структуру християнської церкви;

       розвивати навички роботи з історичними джерелами і

       схемами, формувати уміння порівнювати історичну

       інформацію, робити висновки; познайомити з новими

       поняттями: «церква», «церковний собор», «пресвітери»,

       «діякони», «єпископи»; виховувати толерантне

       ставлення до релігійних переконань інших людей.

Цільові завдання:

     1.  Познайомити з утворенням християнської церкви.

     2.  Застосовувати та пояснювати історичні поняття та

          терміни.

     3. Аналізувати історичні джерела.

Очікувані результати:

1.     Називають причини становлення християнської церкви державною.

2.     Аналізують та застосовують поняття та терміни.

3.     Систематизують отримані знання.

Основні поняття та терміни: християнство, церква,

         церковний собор, пресвітери, диякони, дияконеси,

         єпископи.

Обладнання: підручник, витяги з першоджерел,

                        додаткова література, ІКТ.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами

                     ТРВЗ - педагогіки та інтерактивних методик.

Форми і методи роботи: робота в парах, «шифрувальник»,

                      робота з підручником та з схемою

                      Системно-функціонувального аналізу.

                                         

    Хід уроку

 І. Організаційний  момент

    

  II. Актуалізація опорних знань.

На мультемидійній дошці картинки з храмовими зображеннями, звучать дзвони.

Вчитель. На яку думку вас налаштовує наш незвичний початок уроку?

Випереджувальні відповіді: церква, релігія, релігійні свята…

Вчитель. Так, на сьогоднішньому уроці ми познайомимося з становленням християнської церкви.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Ми з вами знаємо, яких переслідувань зазнали перші християни за часів римських імператорів Нерона, Калігули, Діоклетіана. А от імператора Константина І церква назвала Великим. Як ви думаєте, чому?

Учні висловлюють припущення.

(Тому що був імператором, вів завойовницькі війни, прийняв християнство в 330р)

ІV. Вивчення нового матеріалу

Проблема:  Чи вдалося християнській релігії стати

                      головною в Римській імперії?

                  

     Робота з Системно-функціональною схемою. (Слайд1)

Вчитель. Сьогодні на уроці ми з вами будемо працювати з схемою Системно функціонального аналізу. За допомогою якої ми систематизуємо і запам’ятаємо матеріал теми «Християнська церква».

- Тож що таке християнство і коли воно з’явилося?

- На початку нашої ери втрачається віра в богів Риму та Греції, так як філософські вчення доводять, що сонце, вітер, земля – це не боги, а явища природи.

(Слайд 2)

1.     Релігійні общини

Вчитель. Протягом І-ІІІ ст. християнські общини поступово вдосконалюються та розвиваються. Перші общини складалися з бідних верств населення, але з певним часом до общин почали долучатися заможні категорії населення які стали очолювати общини.

Як називали цих людей, що отримали керівні посади в християнських общинах?

А може ви знаєте як сьогодні називають людей, що служать при церквах та монастирях?

   Робота в парах. (учні отримують шифровки з зашифрованими визначеннями. Розшифровують і шукають пояснення в підручнику, а потім пояснюють).

Пресвітери – управляли общиною.

Диякони – помічники управителя.

Дияконеси – жінки помічники управителя.

Єпископи – місцеві керівники общин.

Архієпископи – керівники общин в столицях та великих містах.

Вчитель. Центром Римської імперії був Рим, він мав особливе значення тому і община яка утворилася в місті мала стати центральною. Так і сталося – Архієпископ отримав титул ПАПА і очолив християнську церкву Римської імперії. Так до сьогодні найвищій титул християнської церкви – Папа Римський.

(Слайд 3)

Вчитель. Поряд з християнськими общинами виникають секти – це релігійні угрупування, відгалуженні від основного релігійного вчення. Які були незадоволенні церковними вченнями християнської церкви. Але християнська церква йшла до поставленої мети: «Стати основною державною релігією Римської імперії».

2.     Влада і релігія.

Вчитель. З приходом до влади Костянтина І Великого, який ріс у сім’ї  язичника і християнки, вплинули на його світогляд. Він розумів що багатобожжя не об’єднує народ, а навпаки. Тоді імператор Костянтин І  прийняв мудре рішення і вирішив зробити християн своїми союзниками, адже, попри все інше, вони проповідували покірність владі. У 313 р. він видав так званий Міланський едикт (указ), який суттєво змінив становище християн. Вони зайняли головне місце у імперії, а релігія стала державною і отримала підтримку влади.

(Слайд 4)

На екрані витяг з історичного джерела, учні читають і відповідають на запитання

«Свободи в релігії утискати не можна, навпаки, треба надавати право піклуватися про божествені предмети розуму і серцю кожного, на його власний розсуд. Християни можуть поширювати своє вчення і навертати нових людей у свою віру. Наказано повернути християнам все їхнє майно, яке у них вилучили за часів переслідувань».

1. Кому віднині належало право визначати, яку релігію має сповідувати людина?

2. Як змінилося становище християн після виходу Міланського едикту?

Вчитель. Закріпившись підтримкою імператора християнство поширилося далеко за межі імперії. Щоб визначити основні напрямки християнської церкви протягом 325 – 451 років було скликано чотири церковні з’їзди – Собори на які виносилися важливі питання для вирішення. 

3.     Зв'язок християнства і язичництва

Вчитель. Християнство декілька десятків років, після визнання державною релігією, мирно співіснувало з старою язичницькою релігією. Люди спокійно вірували в ті надприродні сили, які ім були до душі. Виконували різні релігійні обряди. Відвідували свої храми.

    Але відчувши своє панівне становище християнська церква почала переслідувати язичників. Імператор, який прийшов після Костянтина І, Феодосій своїм наказом в 392 році допоміг звільнитися від останього суперника, язичницької релігії. Християнська релігія почала стрімко розвиватися та поширюватися.

Учні отримують заготовки на яких написані спільні та відмінні ознаки християнства та язичництва. Їм потрібно окремо визначити спільні та окремо відмінні ознаки.

(Слайд 5)

Спільні                                          Відмінні

Храми.                                           Поклоніння одному

                                                       Богу.

Вірування.                                     Поклоніння багатьом

                                                       Богам.

Обряди .                                        Виготовлення ідолів.

                                                       Малювання ікон.

                                                       Трапези

                                                       Богослужіння

Вчитель. Християнська церква стає основним помічником імператорської влади.

Бесіда за запитаннями.

1. Якою стала християнська церква за правління Костянтина І?

2.     Християнська церква вільна чи залежна?

3.     Вона бідна чи багата на вашу думку?

4.     Як ви вважаєте, вона цікава для римлян?

5.     Історичне значення утворення християнської церкви.

Вчитель. Поява християнської церкви змінила світогляд людей, розірвала зв'язок з минулим і поклала початок формуванню нової культури. Християнство стало головною і єдиною релігією імперії.

Завдання «Закінч думку».

(Слайд 6)

V. Закріплення нових знань та вмінь

Учні за допомогою Системно-функціональної схеми систематизують та озвучують отриману інформацію.

Вчитель. Повертається до проблеми уроку; то чи вдалося

               християнській релігії стати головною в

               Римській імперії?

Відповіді учнів:

так вдалося стати головною за Міланським едиктом імператора Костянтина І; за визнанням влади;  за наказом імператора Феодосія про заборону язичництва.

VII. Домашнє завдання

1.   Опрацювати матеріали підручника

2.  * Підготувати повідомлення про одне з релігійних свят.

3.  ** Розібрати за схемою Системно-функціонального

         аналізу – Імператор Костянтин І Великий.

*- «11балів»;         ** - «12балів».

(Слайд 7)